- відкличний
- —————————————————————————————відкли́чнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
відкличний
Смотреть что такое "відкличний" в других словарях:
безвідкличний — а, е. Такий, що його не можна відкликати, скасувати. •• Безвідкли/чний акредити/в акредитив, який не може бути скасований без згоди одержувача коштів. Безвідкли/чні гара/нтії гарантії, що можуть бути скасовані лише за згодою особи, яка отримує… … Український тлумачний словник
відкличний — а, е. Який містить відклик. •• Відкли/чна гра/мота документ, у якому уряд однієї держави повідомляє уряд іншої держави про відкликання дипломатичного представника … Український тлумачний словник
невідкличний — а, е, зах. Неминучий, невідворотний … Український тлумачний словник
безвідкличний — прикметник … Орфографічний словник української мови
невідкличний — прикметник діал … Орфографічний словник української мови
безвідкличність — ності, ж. Абстр. ім. до безвідкличний … Український тлумачний словник
безвідклично — Присл. до безвідкличний … Український тлумачний словник
відзивний — а/, е/, дипл., рідко. Те саме, що відкличний … Український тлумачний словник
відзивний — прикметник відкличний дип., рідко … Орфографічний словник української мови
